Інклюзивний дизайн
Дислексія, СДУГ і когнітивна доступність: що справді допомагає
Чи працюють шрифти для дислексії? Яким має бути сайт для людей із СДУГ? Що, за даними досліджень, допомагає людям із дислексією, СДУГ і когнітивними порушеннями.
Опубліковано 11 хв читання
Коротко
Когнітивна доступність — це проєктування сайтів так, щоб їх могли зрозуміти й використовувати люди з дислексією, СДУГ, труднощами з пам’яттю та іншими когнітивними порушеннями й труднощами в навчанні. Дані свідчать на користь простої мови, вільних інтервалів, передбачуваних макетів, меншої кількості перешкод і форм, що пробачають помилки. Покращення читання від спеціальних шрифтів для дислексії не доведено, хоча декому вони подобаються більше.
Головне
- Дислексію мають приблизно 9–12% населення, а СДУГ — від 2,58% до 6,76% дорослих, залежно від використаного визначення.
- Контрольовані дослідження не знайшли користі для читання від шрифтів OpenDyslexic і Dyslexie, а метааналіз 15 досліджень 2026 року показав ефект, близький до нуля.
- Інтервали, короткі рядки, вирівнювання за лівим краєм і проста мова мають кращу доказову базу, а критерій WCAG 1.4.12 вимагає, щоб макет витримував збільшені інтервали.
- За СДУГ найбільше допомагає прибрати перешкоди: автовідтворення, спливні вікна посеред завдання, рухомий контент і довгі процеси без індикації прогресу.
- WCAG 2.2 додав три критерії, що зменшують когнітивне навантаження: «Послідовна допомога», «Повторне введення» й «Доступна автентифікація».
Покупчиня з дислексією відкриває вашу сторінку про повернення: 900 слів тексту, вирівняного за шириною, блідо-сірим кольором, а єдиний важливий строк захований у шостому абзаці. Інший покупець, який має СДУГ, починає оформлювати замовлення, після другого поля отримує спливне вікно з підпискою, закриває його й губить нитку. Жодної з цих проблем не помічає більшість автоматичних інструментів перевірки. Жодну не розв’язує особливий шрифт.
Цей посібник відокремлює те, що має доказову базу, від того, що переважно є маркетингом, — зокрема деяких функцій, які любить продавати наша власна галузь.
Що таке когнітивна доступність?
Когнітивна доступність означає, що контентом та інтерфейсом можуть користуватися люди з когнітивними порушеннями й труднощами в навчанні, які інакше обробляють мову, запам’ятовують, утримують увагу чи працюють із числами. Сюди належать дислексія, СДУГ, аутизм, дискалькулія, деменція, наслідки черепно-мозкових травм та інтелектуальні порушення, а заразом це допомагає кожному, хто втомився, переживає стрес чи читає нерідною мовою.
Головний орієнтир — документ W3C Making Content Usable for People with Cognitive and Learning Disabilities (відкриється в новій вкладці) («Як зробити контент зручним для людей із когнітивними порушеннями й труднощами в навчанні»), робоча записка (Working Group Note), опублікована 29 квітня 2021 року як доповнення до Настанов з доступності вебконтенту (WCAG). Його поради згруповано у вісім цілей:
- Допомагати користувачам зрозуміти, що перед ними і як цим користуватися
- Допомагати користувачам знаходити те, що їм потрібно
- Використовувати ясний і зрозумілий контент
- Допомагати користувачам уникати помилок і знати, як їх виправити
- Допомагати користувачам зосередитися
- Стежити, щоб процеси не залежали від пам’яті
- Надавати допомогу й підтримку
- Підтримувати адаптацію та персоналізацію
Багато що з цього — просто добрий дизайн. У настановах зазначено, що виграють і люди в тимчасовому стресі, і ті, хто погано знає мову.
Скільки людей мають дислексію чи СДУГ?
Дислексію мають приблизно 9–12% населення, а у 2–4% вона виражена сильно, за даними Європейської асоціації дислексії (відкриється в новій вкладці). Для дорослих із СДУГ глобальний метааналіз 2021 року (відкриється в новій вкладці) дав оцінку 2,58% для стійкого СДУГ, що почався в дитинстві, і 6,76%, якщо враховувати дорослих із поточними симптомами, — це близько 366 млн людей у 2020 році.
| Стан | Оцінка | Джерело |
|---|---|---|
| Дислексія | Близько 9–12% населення (у 2–4% виражена сильно) | Європейська асоціація дислексії |
| Стійкий СДУГ у дорослих (початок у дитинстві й симптоми в дорослому віці) | 2,58% дорослих, близько 140 млн (2020) | Song et al., 2021 |
| Симптоматичний СДУГ у дорослих (поточні симптоми) | 6,76% дорослих, близько 366 млн (2020) | Song et al., 2021 |
Ці стани часто поєднуються: за оцінкою EDA, 8–18% людей із дислексією мають також СДУГ, а 20–40% — дискалькулію. Асоціація також наголошує, що дислексія ніяк не пов’язана з інтелектом. Оцінки змінюються разом із визначеннями, але масштаб зрозумілий. Якщо ваша аудиторія схожа на населення загалом, то приблизно 900–1200 з кожних 10 000 відвідувачів мають дислексію.
Чи справді допомагають шрифти для дислексії?
Як засіб для читання — ні, судячи з наявних даних. Контрольовані дослідження OpenDyslexic і Dyslexie не знайшли виграшу у швидкості чи точності читання порівняно з Arial або Times New Roman, а метааналіз 15 досліджень 2026 року показав загальний ефект, близький до нуля. Деяким читачам ці шрифти однаково подобаються більше, і цю вподобу варто поважати.
Шрифти на кшталт OpenDyslexic і Dyslexie створено для того, щоб літери було важче сплутати, наприклад завдяки обтяженому низу чи виразнішим формам. Обіцяної користі дослідження не знайшли:
- Вері та Діліберто (2017) порівняли OpenDyslexic з Arial і Times New Roman у молодших школярів із дислексією. Вони не виявили «жодного покращення швидкості чи точності читання» й дійшли висновку, що «переводити друковані матеріали на цей шрифт, можливо, немає сенсу». Жоден учень не сказав, що віддає йому перевагу (Annals of Dyslexia, запис в ERIC (відкриється в новій вкладці)).
- Кюстер і колеги порівняли Dyslexie з Arial і Times New Roman у двох експериментах, перший із яких охопив 170 дітей із дислексією. Їхній висновок: шрифт «не допомагає й не заважає процесу читання», а більше дітей віддали перевагу звичайним шрифтам (Annals of Dyslexia, 2018 (відкриється в новій вкладці)).
- Метааналіз 2026 року Аццарелло й колег об’єднав 15 досліджень за участю дітей із дислексією (91 розмір ефекту, 688 учасників). Загальний ефект виявився мізерним: g = −0,04 (95% довірчий інтервал від −0,15 до 0,07), де нуль означає відсутність різниці. Ці шрифти «не дають суттєвих переваг над традиційними шрифтами для читачів із дислексією» (Annals of Dyslexia, 2026 (відкриється в новій вкладці)).
Два застереження. Більшість цих досліджень проводили з дітьми, і вони вимірювали швидкість і точність, а не комфорт під час тривалого читання. А в метааналізі додано, що «певні типографічні особливості можуть покращувати розбірливість», і йдеться тут радше про інтервали, ніж про якийсь фірмовий шрифт. Тож не переводьте весь сайт на шрифт для дислексії. Використовуйте чітку звичну гарнітуру й дайте читачам, яким подобається інша, обрати її.
Що справді допомагає людям із дислексією читати з екрана?
Інтервали, верстка й формулювання дають більше, ніж гарнітура. Дайте текстові простір, тримайте рядки досить короткими, вирівнюйте текст за лівим краєм, а не за шириною, розбивайте його на короткі абзаци під зрозумілими заголовками й пишіть просто. Головне — переконайтеся, що макет не ламається, коли читачі самі збільшують інтервали: цього WCAG вимагає на рівні AA.
Інтервали мають кращу доказову базу, ніж шрифти, хоча й тут питання не закрите. У дослідженні 2012 року в PNAS (відкриється в новій вкладці) 74 дитини з дислексією з Італії та Франції віком від 8 до 14 років читали текст із дуже великим міжлітерним інтервалом швидше й приблизно вдвічі рідше помилялися, причому без жодного тренування. В опублікованій відповіді (відкриється в новій вкладці) стверджувалося, що виграш міг пояснюватися тим, що діти просто гірше читали, а не самою дислексією. Обнадійливо, але не доведено.
Критерій успішності 1.4.12 «Інтервали в тексті» у WCAG 2.2 (відкриється в новій вкладці) не зобов’язує вас використовувати широкі інтервали. Він вимагає, щоб контент і далі працював, коли читач задає міжрядковий інтервал у 1,5 розміру шрифту, інтервал між абзацами у 2 розміри, міжлітерний інтервал у 0,12 і міжслівний у 0,16 розміру шрифту. У поясненні W3C до цього критерію (відкриється в новій вкладці) наведено причину: «Люди з дислексією можуть збільшувати відстань між рядками, словами й літерами, щоб читати швидше». Класичне порушення — картка товару фіксованої висоти, де «Безкоштовне повернення протягом 30 днів» обрізається до «Безкоштовне повернення прот».
- Обмежте рядки приблизно 80 символами й не вирівнюйте текст за шириною — це цілі критерію WCAG рівня AAA 1.4.8 «Візуальне подання». За вирівнювання за лівим краєм пробіли між словами залишаються однаковими.
- Використовуйте короткі абзаци, змістовні заголовки й пронумеровані кроки, щоб читач міг знову знайти, де зупинився.
- Публікуйте справжній текст, а не текст на картинках чи у відсканованих PDF, щоб працювали озвучення й власні шрифти читача.
- Прагніть доброго контрасту без сліпучого ефекту. Декого втомлює чорний на яскраво-білому, і м’якше тло цілком прийнятне, якщо текст лишається вище мінімуму WCAG 4,5:1. Наш посібник із колірного контрасту пояснює ці співвідношення.
Як зробити сайт зручнішим для людей із СДУГ?
Приберіть те, що змагається за увагу, і зробіть так, щоб до завдання було легко повернутися. Це означає: жодного автовідтворення відео чи звуку, жодних спливних вікон посеред завдання, змога призупинити все, що рухається, короткі кроки з видимим прогресом і форми, що зберігають уже введене. У настановах W3C з когнітивної доступності ця ціль називається «Допомагати користувачам зосередитися».
Людям, яким важко утримувати чи відновлювати зосередженість, може бути складно виконати навіть просте завдання
- Не перебивайте. Жодного спливного вікна з підпискою після другого поля форми, жодного стрибучого значка чату, жодного банера, що повертається на кожній сторінці.
- Дайте зупинити рух. Для всього, що рухається, блимає чи прокручується саме довше ніж п’ять секунд, потрібен спосіб це призупинити, зупинити чи приховати (WCAG 2.2.2, рівень A).
- Покажіть шлях. Розбийте довгі форми на кроки й повідомляйте, де людина перебуває: «Крок 2 з 4: доставка».
- Зберігайте прогрес. Якщо людина відійшла по банківську картку, кошик і наполовину заповнена форма мають на неї дочекатися.
- Обійдіться без штучної терміновості. Таймери зворотного відліку й банери «Залишилося 2 штуки» тиснуть саме тоді, коли людині треба зосередитися. Реальні обмеження в часі мають бути регульованими (WCAG 2.2.1).
- Робіть помилки виправними. Просіть підтвердження перед будь-якою незворотною дією й за змоги пропонуйте скасування.
Ніщо з цього не стосується лише СДУГ. Заразом оформлення замовлення стає швидшим і для всіх інших.
Що нові критерії WCAG 2.2 дають когнітивній доступності?
Три з дев’яти нових критеріїв WCAG 2.2 прямо спрямовані на зменшення когнітивного навантаження. 3.2.6 «Послідовна допомога» (рівень A) тримає допомогу на тому самому місці, 3.3.7 «Повторне введення» (A) не дає процесам питати те саме двічі, а 3.3.8 «Доступна автентифікація» (AA) прибирає перевірки пам’яті й головоломки з входу в акаунт, якщо немає альтернативи.
| Критерій | Рівень | Що вимагає | Приклад |
|---|---|---|---|
| 3.2.6 Послідовна допомога | A | Допомога, що повторюється на різних сторінках, як-от контакти чи посилання на чат, залишається в тому самому відносному порядку | «Зв’язатися з нами» розташовано на тому самому місці у футері кожної сторінки |
| 3.3.7 Повторне введення | A | Дані, уже введені в межах того самого процесу, підставляються автоматично або доступні для вибору | Варіант «Адреса для рахунку збігається з адресою доставки» |
| 3.3.8 Доступна автентифікація (мінімум) | AA | Жодних тестів когнітивних функцій, як-от згадати пароль чи розв’язати головоломку, якщо немає альтернативи або допомоги, наприклад менеджера паролів | Дозвольте вставлення в полях пароля й коду або запропонуйте посилання для входу електронною поштою |
Допомагають і давніші критерії, наприклад підписи чи інструкції (3.3.2) та ідентифікація помилок (3.3.1). Але багато когнітивних потреб, як-от просту мову, важко перетворити на перевірки за принципом «пройшов чи не пройшов», і значна частина порад W3C з когнітивної доступності міститься в додаткових настановах, а не в самому WCAG. Усі дев’ять нових критеріїв розібрано в нашому посібнику з WCAG 2.2 простими словами.
Проста мова: як писати для всіх?
Проста мова — це коли ви пишете так, щоб ваш читач із першого разу знайшов те, що йому потрібно, зрозумів це й зміг діяти. На практиці: ставте відповідь чи дію на початок, використовуйте звичайні слова, робіть більшість речень короткими, пояснюйте терміни, без яких не обійтися, і перетворюйте кроки на нумеровані списки. Це допомагає людям із когнітивними порушеннями й усім, хто поспішає.
- Було: «Покупці, які бажають здійснити повернення товару, мають забезпечити його надходження у строк, що не перевищує 30 днів від дати доставки, з дотриманням викладених нижче умов». Стало: «Ви можете повернути товар протягом 30 днів після доставки. Ось як це зробити:», а далі три нумеровані кроки.
- Було: «Неприпустиме введення». Стало: «Введіть поштовий індекс, наприклад 01001».
- Було: «Натисніть тут». Стало: «Завантажити таблицю розмірів (PDF, 2 сторінки)».
Пишіть числа цифрами, а дати повністю («п’ятниця, 14 листопада») і тримайтеся правила «одна думка — одне речення». Критерій WCAG рівня AAA 3.1.5 «Рівень читання» вимагає спрощеної версії або додаткових матеріалів, якщо для розуміння тексту потрібен рівень читання, вищий за базову середню освіту. Виконати його всюди непросто, але це корисна перевірка для сторінок допомоги, умов і повідомлень про помилки.
Яке місце посідають інструменти персоналізації?
Інструменти персоналізації дають кожному читачеві змогу змінити сторінку під себе: інший шрифт, більші інтервали, лінійка для читання, читання вголос, вимкнена анімація. W3C називає «Підтримувати адаптацію та персоналізацію» однією з восьми цілей когнітивної доступності. Ці інструменти — вибір читача. Вони не виправляють важкого для розуміння контенту й процесів, що покладаються на пам’ять.
Наша власна панель, SiteAccessible, — один із прикладів, тож розповімо, що вона робить і чого не робить. Профіль «Для людей із дислексією» перемикає текст на іншу гарнітуру (Andika або, як варіант, OpenDyslexic), збільшує міжрядковий, міжлітерний і міжслівний інтервали й вирівнює текст за лівим краєм. Ми пропонуємо цей шрифт, бо декому з читачів він подобається більше, а вподобання важливі, а не тому, що його користь для читання доведено: дослідження вище свідчать, що ні. Інтервали ближчі до того, що підтверджують дані.
Профіль «Для людей із СДУГ» зупиняє анімацію, приглушує кольори й додає маску для читання, яка затемнює все, крім смуги навколо вказівника. Це може зробити перевантажену сторінку спокійнішою. Зосередженості це нікому не покращує, і ми цього не стверджуємо. І ніщо з цього не переписує вашого тексту, не прибирає ваших спливних вікон і не спрощує оформлення замовлення. Повний перелік функцій — на нашій сторінці можливостей.
Якщо цього місяця у вас є час лише на три справи, зробіть ось що: протестуйте ключові сторінки з наведеними вище значеннями інтервалів, приберіть усе, що перериває оформлення замовлення, і перепишіть простою мовою три найчитаніші сторінки допомоги. Як перевірити інтервали, масштабування й роботу з клавіатури, показує наш посібник «Як перевірити доступність сайту», а огляд «Як люди з інвалідністю користуються сайтами» ставить ці потреби поруч з іншими.
Поширені запитання
Який шрифт найкраще підходить за дислексії?
Єдиного доведено ефективного шрифту для дислексії немає. Дослідження OpenDyslexic і Dyslexie не знайшли покращення швидкості чи точності читання порівняно з Arial або Times New Roman, а метааналіз 15 досліджень 2026 року показав загальний ефект, близький до нуля. Чіткий звичний шрифт без засічок із вільними інтервалами й короткими рядками — надійніший вибір.
Чи працюють шрифти для дислексії?
Як засіб для читання — ні, за даними сучасних досліджень. Дослідження 2017 року показало, що OpenDyslexic не дав «жодного покращення швидкості чи точності читання», а метааналіз 2026 року дійшов висновку, що шрифти для дислексії «не дають суттєвих переваг над традиційними шрифтами». Декому вони все ж подобаються більше, тож пропонувати такий вибір можна.
Наскільки поширена дислексія?
За оцінкою Європейської асоціації дислексії, дислексію мають приблизно 9–12% населення, а у 2–4% вона виражена сильно. Оцінки залежать від використаного визначення. Дислексія ніяк не пов’язана з інтелектом.
Яким має бути сайт, зручний для людей із СДУГ?
Із меншою кількістю перешкод і відволікань: без автовідтворення медіа й спливних вікон посеред завдання, з короткими й зрозуміло позначеними процесами, видимим прогресом, змогою зупинити рух і контентом, розбитим на зручні для перегляду фрагменти. У настановах W3C з когнітивної доступності «Допомагати користувачам зосередитися» — одна з восьми цілей.
Чи входить когнітивна доступність до WCAG?
Частково. WCAG покриває деякі когнітивні потреби, наприклад підписи, допомогу з помилками й послідовну навігацію, а WCAG 2.2 додав «Послідовну допомогу», «Повторне введення» й «Доступну автентифікацію». Документ W3C «Making Content Usable for People with Cognitive and Learning Disabilities» (2021) іде далі як додаткові настанови.
Чи варто змінювати шрифт сайту заради читачів із дислексією?
Переводити всіх на спеціальний шрифт не потрібно: дослідження не показують користі для читання. Використовуйте чітку звичну гарнітуру, дайте текстові простір із комфортним міжрядковим інтервалом і короткими рядками та переконайтеся, що макет і далі працює, коли читачі самі збільшують інтервали чи змінюють шрифт.
Джерела
- Making Content Usable for People with Cognitive and Learning Disabilities (Working Group Note, 29 April 2021) (відкриється в новій вкладці), W3C
- Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.2 (відкриється в новій вкладці), W3C
- Understanding Success Criterion 1.4.12: Text Spacing (відкриється в новій вкладці), W3C
- What is dyslexia? (відкриється в новій вкладці), European Dyslexia Association
- The prevalence of adult attention-deficit hyperactivity disorder: a global systematic review and meta-analysis (Song et al., Journal of Global Health, 2021) (відкриється в новій вкладці), Journal of Global Health
- The effect of a specialized dyslexia font, OpenDyslexic, on reading rate and accuracy (Wery and Diliberto, Annals of Dyslexia 67(2), 2017) (відкриється в новій вкладці), Annals of Dyslexia (record via ERIC)
- Dyslexie font does not benefit reading in children with or without dyslexia (Kuster et al., Annals of Dyslexia 68(1), 2018) (відкриється в новій вкладці), Annals of Dyslexia
- Does font improve reading in dyslexic children? A meta-analysis of dyslexia-friendly fonts and dyslexic children's reading performance (Azzarello et al., 2026) (відкриється в новій вкладці), Annals of Dyslexia
- Extra-large letter spacing improves reading in dyslexia (Zorzi et al., PNAS 109(28), 2012) (відкриється в новій вкладці), Proceedings of the National Academy of Sciences
- Interletter spacing and dyslexia (Skottun and Skoyles, letter, 2012) (відкриється в новій вкладці), Proceedings of the National Academy of Sciences